Поиск по этому блогу

пятница, 17 января 2014 г.

Ігор Томенчук: Кожне мистецтво – то є робота. Але не кожна робота – мистецтво



Ігорь Томенчук, засновник та арт-директор «TART — Branding & Promotion», засновник дизайн-студиї «TomenchukDECO», дизайнер.



ПРО СВОЇ РОБОТИ
Мої роботи з предметного дизайну можна віднести до мистецтва, тому що предметка – це, переважно, те, що можна фабрично продублювати. Більшість ж моїх об’єктів - це індивідуальні речі, які не підлягають ідентичному дублікату. Тому що де, наприклад, дерево – там використана прикоренева система, яка має індивідуальні колір і фактуру. Ти можеш взяти схожий, але він не буде один в один. Чи, наприклад, робота “Jelizko”– реставрована польсько-австрійська праска. Відповідно, такого самого ти не знайдеш, бо в них обмежена серія. Я не прихильник робити 10 варіантів, якщо, по суті, уваги варті лише два. Не бачу резону робити те, що заздалегідь приречене на провал. Я прихильник того, щоб викластися на всі сто і максимально донести ту думку і позицію, які мають передавати той чи інший виріб.

Є багато речей, які можна спростити. Наприклад, є просто шнурок, який входить в дерево. То легко – отвір зробив і все. Проте, щоб він був акуратним, зверху з накладочкою , щоб провід не перетирався і в функціональних характеристиках нормальний - це зовсім інша річ. На це йде ще +40% часу. Замовники того не бачать. Але мене приваблює робити все так, щоб потім всередині не було відчуття «тут я прохалявив» . Якщо робити від душі і на всі сто – однозначно матимеш шанси на перемогу.

ПРО КОЛЕГ ТА ПРИКЛАДИ ДЛЯ НАСЛІДУВАННЯ
Про будь-якого художника або митця повинні говорити роботи, а не те, що про нього написали. Тому про дизайнерів я дізнаюся лише через об’єкти, які мене зацікавили. Для мене пізнання роботи – це наскільки вона надихає. Вона або зачіпає, або ні.
В сфері графічного дизайну мені імпонує професійний підхід та якість робіт Юрка Гуцуляка. Я часто заходив до нього в студію, бачив його підхід до власних робіт. Підхід, з яким досягається такий високий результат. 
Що стосується світових професіоналів, то в сфері предметного дизайну я б виділив головного дизайнера Apple – Джонатана Айва. 

ПРО КОНКУРСИ
Однозначно приємно, коли твоя робота оцінена не тільки кимось з ближніх, а й професіоналами своєї галузі. Це спонукає створювати більше робіт на більш високому рівні. Конкурси піднімають планку дизайну вище. Більше нових імен, більше нових ідей, які одна одну доповнюють і спонукають до нових.

ПРО ПЕРЕМОГУ
Коли спілкуєшся з кимось, хто цікавиться дизайном і він раптом випалює «О!А я Вашу роботу знаю». Круто, коли знають не стільки мене, скільки мої роботи. Перемога дає енергію створювати щось нове і далі. Насправді, ідей є багато, але на них не вистачає робочих рук та часу. Хочеться рухатися ще далі, навчитися заробляти на цьому, створювати більше речей такого роду. Я не люблю людей, яких задовольняє бути посереднім. Я завжди приділяв своєму захопленню вільний час, читав, вичитував, робив спроби. Потім малював, реалізовував ідеї.

В кожного є амбіції. Мої в тому, що мені подобається те,чим займаюся, і я відчуваю, що можу внести щось нове, зайняти свою певну нішу.

ПРО ОСВІТУ
Я за фахом юрист, але мені не заважає відсутність професійної освіти в сфері дизайну. Абсолютно. Для самоосвіти достатньо вміти правильно і грамотно відбирати потрібну інформацію,  опрацьовувати її і потім використовувати. Інколи, освіта навіть заважає. Наприклад, я. Спочатку щось вигадував, потім дізнавався, як це краще робити і вдосконалювати. Потім виходило як? Те,що набивав методом проб і помилок – можна було прочитати. А деякі штуки, навпаки, – якщо би я почитав, то такого унікального, неописаного, ефекту не досяг би.

ПРО ВИБОРЧИЙ ПІДХІД
Зараз ми стикаємося з тим, що займатися дизайном – це модно. Враховуючи тенденцію на спрощення - мінімалізм, максимальну функціональність - це здається дуже простим і тому багато хто хоче дизайном займатися. Але, в результаті, створюють прошарок непрофесійності в цій галузі і, тим самим, демпінгують його. Як виховати виборчий підхід? Та тим самим конкурсом! Де професійне й незалежне журі оцінює і відфільтровує варті уваги роботи. Цікаво, що за такої умови, планка постійно росте. Тобто кожна наступна робота має бути якщо не кращою, то принаймні не гіршою за попередню. 

Щодо демпінгу – чим більше учасників дихає тобі в спину, тим швидше хочеться бігти. Якщо ти займаєшся не улюбленою сферою – рано чи пізно, почавши на цьому добре заробляти,  тебе все одно буде тягнути займатися тим, що тобі до душі. Особисто я пройшов доволі довгий шлях, працюючи в різних сферах, щоб визначитися, чим мені дійсно подобається займатися.

ПРО УКРАЇНСЬКИЙ ДИЗАЙН
Українському дизайну не вистачає хороших клієнтів, які б цінили ту роботу, яка проводиться і з чого це все народжується. Якщо замовники це розумітимуть – буде більше реалізацій. Хороша робота коштує відповідно. Дизайнери знають скільки часу і сил затрачено, тому і оцінюють свої роботи відповідно. Наш споживач не готовий це розуміти. Тому більшість українських, дійсно професійних, дизайнерів, які створюють якісну роботу – працюють на закордонних замовників.


Текст: Анна Дидковская

Комментариев нет:

Отправить комментарий